РОЗДІЛ 114

Приблизно за десять миль від свого маєтку Малах закутав Пітера Соломона в ковдру і покотив у візку до величезної будівлі через залиту місячним сяйвом автостоянку. Ця будівля мала саме тридцять три зовнішні колони, і кожна з них — точнісінько тридцять три фути заввишки. О такій пізній годині в цій велетенській, як гора, споруді вже нікого не було, отже, вони нікому не потраплять на очі. Та це й не мало істотного значення. Здалеку навряд чи хтось придивлятиметься до високого, дбайливого на вигляд чоловіка в довгому чорному пальті, який вивіз інваліда на вечірню прогулянку.

Коли вони дісталися до тильного входу, Малах підкотив Пітера до електронного замка. Пітер прошив його очима, не бажаючи вводити свій код.

Малах розсміявся.

— Гадаєш, що я взяв тебе з собою, аби ти мене сюди впустив? Швидко ж ти забув, що я один із твоїх братів-масонів! — І, простягнувши руку, він набрав код доступу, який йому ввірили після його ініціації до тридцять третього ступеня.

Важкі двері клацнули і відімкнулися.

Пітер застогнав і почав смикатися в кріслі.

— Пітере, Пітере, ти чого, — заспокійливо проспівав Малах. — Згадай свою сестричку Кетрін. Будь розумником і слухайся мене — тоді вона житиме. Ти можеш її врятувати. Даю слово.

Малах вкотив свого заручника всередину і замкнув двері. Серце його пришвидшено закалатало від приємного передчуття. Прокотивши Пітера коридорами до ліфта, він натиснув на кнопку. Двері розчинилися, і Малах позадкував до кабінки, тягнучи за собою візок. А потім так, щоб Пітер бачив, що він робить, Малах картинно простяг руку і натиснув на найвищу кнопку.

Обличчя заручника спотворив вираз страху.

— Ш-ш-ш, — Малах ніжно погладив голену маківку Пітерової голови, коли двері зачинилися. — Як тобі добре відомо, увесь секрет в тому — як померти.

«Я не пам'ятаю всіх символів!»

Ленґдон заплющив очі, чимдуж намагаючись пригадати точне розташування символів на основі піраміди, але навіть його добрій та образній пам'яті це було не до снаги. Він записав кілька пригаданих символів і розташував їх так, як і в магічному квадраті Франкліна.

Та наразі не бачив нічого, що мало б хоч якийсь сенс.

— Поглянь! — підказала Кетрін. — Ти напевне на правильному шляху. Перший рядок — суцільні грецькі літери. Однорідні символи розташовуються один біля одного!

Ленґдон теж помітив цю закономірність, але не міг придумати жодного грецького слова, яка відповідала б такій конфігурації літер та інтервалів. «Мені потрібна перша літера». Він знову поглянув на магічний квадрат і спробував пригадати літеру, розташовану в точці 1 в нижньому лівому куті. «Міркуй!» Ленґдон заплющив очі, намагаючись уявити основу піраміди. «Нижній рядок... побіля лівого кута внизу... яка ж літера там була?»

На мить професор немов повернувся до баку з рідиною. Шокований і переляканий, він вдивлявся крізь плексигласове вікно в основу піраміди.

І раптом він побачив її. Важко дихаючи, Ленґдон розплющив очі.

— Перша літера — ейч!

Повернувшись до сітки, він вписав першу літеру. Слово й досі було неповним, але він побачив уже достатньо. І раптом здогадався, яке слово то могло бути.

???????!

Завмерши серцем Ленґдон набрав у смартфоні нове слово для пошуку: англійський еквівалент цього добре відомого грецького слова. Першим знайденим текстом була енциклопедична стаття. Він прочитав її й упевнився, що мав рацію і що стаття правильна.

HEREDOM (іменник). Значуще слово серед масонів «високого ступеня», запозичене з ритуалів французьких розенкрейцерів, де означає міфічну гору в Шотландії, легендарне місце першого зібрання цього Ордену. Від грецького ???????, яке походить від Hieros-domos, що грецькою означає Священний дім.

— Знайшов! — вигукнув Ленґдон, сам не вірячи у свою удачу. — Ось куди вони вирушили!

Сато теж прочитала статтю, зазирнувши професорові через плече, — і розгубилася.

— До якоїсь загадкової гори в Шотландії?

Ленґдон похитав головою.

— Ні. До будівлі у Вашинґтоні, яка має кодову назву Гередом.

РОЗДІЛ 115

Храмовий дім — відомий серед братчиків як Гередом — завжди вважався гордістю масонів шотландського обряду в Америці. Цю споруду з крутим пірамідальним дахом було названо на честь міфічної гори в Шотландії. Однак Малах знав, що скарб, схований у Храмовому домі, був не міфічним, а цілком реальним.

Він не мав сумніву, що саме це місце і шукав. «Бо шлях сюди вказала масонська піраміда».

Поки старий ліфт повільно виповзав на третій поверх, Малах витяг аркуш паперу, на якому він переінакшив сітку символів за допомогою квадрата Франкліна. Тепер усі грецькі літери змістилися у перший рядок, а разом із ними один простий символ.

Інформація була гранично чіткою і зрозумілою.

Під Храмовим домом.

Heredomv

«Втрачене Слово — тут... десь тут, неподалік».

Хоча Малах і не знав достеменно, як визначити його місцезнаходження, проте був певен: відповідь криється в решті символів сітки. Напрочуд доречним виявився той факт, що коли справа дійшла до розгадування секретів масонської піраміди та цієї споруди, то свою кваліфіковану допомогу надав йому не будь-хто, а сам Пітер Соломон — Верховний магістр.

А Пітер все смикався і смикався у візку, видаючи крізь кляп якісь нерозбірливі звуки.

— Знаю, знаю, що ти непокоїшся через Кетрін, — сказав Малах. — Але ми майже прийшли. Скоро кінець.

Для Малаха цей кінець настав якось несподівано. Скільки минуло років — років болісних страждань та ретельного планування, і ось, нарешті, довгоочікувана мить настала.

Ліфт уповільнив хід, і Малах відчув приплив радісного збудження.

Кліть сіпнулася і зупинилася.

Бронзові двері відчинилися, і Малах побачив перед собою розкішне приміщення. Велика, прикрашена символами кімната купалася в місячному сяйві, яке проникало всередину крізь високе вікно-стелю.

«Я пройшов повне коло», — подумав Малах.

Храмова зала — тут Пітер Соломон та його брати так необачно ініціювали Малаха і зробили одним з них. І тепер настав час відкрити найпотаємніший секрет масонів, в існування якого більшість братчиків навіть не вірили.

— Він нічого не знайде, — сказав Ленґдон, досі відчуваючи запаморочення та дезорієнтацію, коли йшов з підвалу слідком за Сато та рештою агентів. — Слова, як такого, не існує. Це лише метафора, символ древніх таємниць.

За ними вибралася звідти й ослаблена Кетрін за допомогою двох агентів.

Поки група обережно пробиралася через покалічені вибухом двері, а потім через обертальну картину виходила до вітальні, Ленґдон пояснив Сато, що Втрачене Слово було в масонстві найстійкішим символом. Єдине слово, записане таємничою мовою, яку вже ніхто не міг розшифрувати. Це слово, як і самі таємниці, обіцяло відкрити приховану силу лише тому, хто виявиться достатньо просвіченим, щоб його розгадати.

— Кажуть, — підсумував Ленґдон, — що коли роздобути і зрозуміти це Втрачене Слово, відкриються й стануть зрозумілими і древні таємниці.

Сато зміряла професора допитливим поглядом.

— То ви вважаєте, що цей чоловік шукає єдине слово?

Ленґдон мав погодитися, що спершу це дійсно звучало абсурдно, однак врешті-решт давало відповіді на численні запитання.

— Розумієте, я не спеціаліст з церемоніальної магії, — пояснив він, — але з тих документів на стінах та з опису Кетрін голови цього чоловіка випливає, що він, на мою думку, сподівається знайти це Втрачене Слово і написати його на своєму тілі.